Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Вхід для користувачів

Зараз на сайті

На сайті 60 гостей та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
35
181
438
4467
243761
192.168.0.146

Соціальні мережі

Share

Слухали, обговорювали, сперечалися…

Телебачення та Інтернет майже не щодня надає нам порцію новин про реформування органів місцевого самоврядування. Кожний громадянин України, незалежно від місця проживання, чи то велике місто чи маленьке село, вже хоч раз задавав собі питання: Що таке децентралізація влади? Які повноваження будуть у нових органів місцевого самоврядування? Які основні зміни передбачає реформування даної системи? Які переваги та недоліки реформи для населення?

У зв’язку з цим, 10 грудня на базі центральної районної бібліотеки відбувся круглий стіл за тематикою «Особливості проведення та наслідки децентралізації в Україні», організований працівниками бібліотеки. До участі у розмові були запрошені  голови районної та міської рад, голова райдержадміністрації, депутати органів місцевого самоврядування, депутат обласної ради О. Бондар,  користувачі бібліотеки, представники громадських організацій.

Суть перетворень, які пропонує реформа децентралізації у тому, що органи виконавчої влади та місцевого самоврядування почнуть займатись властивими для них справами. Органи місцевого самоврядування різних рівнів отримають необхідні повноваження та ресурси для їх здійснення. Нарешті, буде запроваджена відповідальність цих органів перед виборцями за результати своєї роботи. Щодо податкової сфери, реформа передбачає передачу в місцеві бюджети частини загальнонаціональних податків, а тому створює зацікавленість новостворених громаду у розвитку виробництва, підтримці малого та середнього бізнесу, тощо. Ще одним вагомим фактором є те, що новостворені громади стануть рушієм суспільних перетворень, адже вони будуть зацікавлені у добробуті своєї території.

Детальніше: Слухали, обговорювали, сперечалися…

Децентралізація та заклади культури:

 dscn8490.jpg — 120.93 Kб

 

Наприкінці листопада на базі Новобузької центральної районної бібліотеки відбувся вебінар «Децентралізація та заклади культури: досвід Польщі та перспективи реформи в Україні» до участі у якому були запрошені керівники  органів місцевого самоврядування,  новообрані депутати, представники громадських організацій.

Колеги з Варшави та Львова планують реалізувати у 10 областях України проект, розрахований на передачу польського  досвіду реформи децентралізації.Присутні долучилися до обговорення важливих питань : як реформа децентралізації та місцевого самоврядування вплине на галузь культури, які виклики стоять перед закладами культури на місцях, як проводили подібну реформу в Польщі та які уроки заклади культури винесли після 10 років функціонування в децентралізованих громадах, які  заклади культури можуть знайти своє місце у реформаторській діяльності та окреслити шляхи подальшого розвитку?

Ці проблеми були окреслені у виступах Ростислава Карандєєва - заступника Міністра культури України та  Яцека  Войнаровського – програмного директора Інституту публічної політики (Варшава, Польща), радника  Міністра адміністрації та цифрових технологій.
В рамках проекту планується проведення семінарів та тренінгів для всіх, хто залучений до процесу децентралізації. Завершальним етапом буде проведення спільної конференції в Києві, на якій  узагальняться підсумки роботи.

 

Сучасне осмислення Голодомору українським суспільством: «Щоб світ знав»

 

28 листопада 2015 року працівники комунального закладу « Новобузька централізована бібліотечна система» разом з усім світом вшанували 82-і роковини Голодомору 1932-33 років, звернулися до історії Голодоморів в Україні та особливостей сучасного осмислення цих трагічних сторінок нашої історії. У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Він розпочався наприкінці літа 1932-го, і, досягши свого піку навесні, завершився на початку літа 1933-го. Голод охопив усі області України, але найбільше постраждали Київська та Харківська. Смертність перевищувала стандартний показник у 30 разів. За різними оцінками, жертвами голоду в Україні стали від 4 до 10 млн. людей. Голод став наслідком терору комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям. Голодомор в Україні 1932-33 рр. підпадає під юридичні визначення Конвенції ООН «Про попередження злочину геноциду і покарання за нього». У 2006 році Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом проти українського народу. Це рішення підтримали більше 20 країн світу. Однак термін «геноцид» відсутній в документах ООН, ЮНЕСКО і ПАРЄ, присвячених Голодомору. У резолюції Європарламенту від 2008 року Голодомор названо «жахливим злочином проти народу України та людяності». Питання Голодомору 1932-33 років активно вивчається українськими та зарубіжними дослідниками, переосмислюється суспільством. Однак для багатьох ця трагедія залишається ірраціональною, незрозумілою та загадковою. Тлумачення причин терору, застосованого проти України голодом, слід шукати на перетині соціально-економічної і національної політики Кремля, наслідки якої стали очевидними на початку 30-х років. Можна зробити два висновки. Голод 1932-1933 рр. у СРСР став наслідком авантюрної соціально-економічної політики «підхльостування» (сталінський термін, що означає встановлення завищених норм вилучення вирощеного врожаю на селі). Голодомор 1932-33 рр. в Україні здійснювався, задля того, щоб утримати у складі Радянського Союзі розташовану на кордоні з Європою національну республіку. Голодомор 1932-33 рр. потребує переосмислення та всебічного висвітлення в національній історії. Питання Голодомору 1932-33 рр. сьогодні на слуху в українців, але в багатьох переважає неприйняття та відсторонення від трагедії. Це спричинено радянськими історичними стереотипами та спекуляцією політиків на трагедії. За допомогою просвітницької діяльності істориків суспільство зможе по-новому поглянути на цю проблему. З цієї точки зору вдалою є діяльність Українського інституту національної пам’яті, який щороку пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932-33 рр. Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.

 

 

 

 

«Не звільняється пам’ять, відлунює знову роками…»

Щороку наприкінці листопада народ України низько схиляє голову в знак жалоби перед пам’яттю невинних жертв голодомору 30-х років. До Дня пам’яті голодомору в Україні у центральній районній бібліотеці за участі студентів педагогічного коледжу пройшов урок історичної пам’яті  «Не звільняється пам’ять, відлунює знову роками …» та бібліографічний огляд літератури «Свіча скорботи» в якому було представлено багато видань краєзнавчого характеру, створених на основі архівних та документальних матеріалів, свідчень очевидців. Про цей жахливий геноцид сумно і страшно говорити, але нинішнє і майбутні покоління ніколи не повинні забувати минуле. Вшанування жертв голодомору – це воскресіння нашої пам’яті. Пам‘ять про знищених і невинно убієнних має об’єднати всіх, хто любить Україну, незалежно від національності і мови спілкування, віросповідання чи місця проживання – тобто весь український народ.

 

Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва

З березня 2015 року у  Миколаївській  області розпочав свою роботу «Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва» (УПБРП), який реалізується Менонітської асоціацією економічного розвитку (MEDA, Канада) за фінансової підтримки держави Канади (DFATD) у партнерстві з Ізраїльським центром міжнародного співробітництва MASHAV.

Протягом наступних семи років «Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва» буде працювати в південних областях України – Миколаївській, Одеській, Херсонській та Запорізькій - і буде прагнути покращення для 44 000 дрібних та середніх фермерів та власників особистих підсобних господарств по вирощуванню та збуту плодоовочевої продукції. Основна мета проекту - підвищити рівень добробуту невеликих господарств, які займаються виробництвом плодоовочевої продукції на обмежених земельних ділянках (від 5 соток) завдяки допомоги в збуті вирощеної ними плодоовочевої продукції.Очікується, що фермери, за сприяння Проекту, до грудня 2020-го року колективно збільшать  продажі плодоовочевої продукції до 50 000 тон на суму $ 40 млн. щорічно.

Чому ж саме Канада та Ізраїль будуть допомагати нам розвиватись в агропромисловому секторі? Що стосується Канади, то саме Канада завжди відверто підтримує Україну, а сільське господарство Канади одне із найрозвинутіших в світі. А ізраїльське сільське господарство - це взагалі феномен. У країні, де менше 20% земель придатні для ведення сільського господарства, фермери забезпечують потреби населення в продуктах харчування на 95%. При цьому Ізраїль успішно експортує свою продукцію в кілька десятків країн світу, включаючи Європейський союз (76% всього експорту). Цікавий факт, що за своїм розміром Ізраїль навіть трошки менше Миколаївської області, і наша зона ризикованого землеробства просто «манна небесна» в порівнянні з пустелями, осушеними болотами та горами Ізраїлю. Статистика вражає. В Ізраїлі один фермер годує 98 осіб, у той час як в Україні один фермер годує 10 осіб. Секрет успіху ізраїльського агросектору - технології. Інноваційні підходи Ізраїлю до ведення сільського господарства знижують кліматичні ризики і сприяють раціональному використанню найцінніших для пустельного клімату водних ресурсів.

Яким же чином дружні нам Канада та Ізраїль будуть допомагати розвиватись малим плодоовочевим фермам та домогосподарствам Півдня України? Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва включає такі основні компоненти:

1.      розвиток ринку плодоовочевої продукції через:

a.       консолідацію малих та середніх сільгоспвиробників для виходу на ринки з вищою дохідністю;

b.      поліпшення методів виробництва і технологій, сприяння розвитку взаємовідносин з постачальникам;

c.       покращення післязбиральної доробки продукції, а саме: очищення, сортування, пакування; відстеження продукції; гарантії безпеки та якості продукції; ланцюги поставок охолодженої продукції, транспортування та логістика.

 

 

2.      поліпшення доступу до фінансових ринків, а саме до інвестицій та пільгових кредитів:

3.      зустрічне фінансування інноваційних проектів, коли до 50% вартості проекту, який буде відібраний на конкурсі бізнес-планів, отримує безповоротну фінансову допомогу від проекту;

4.      розвиток трудових ресурсів завдяки покращенню та розвитку навичок випускників університетів до рівня, якого вимагає плодоовочевий сектор.

Якщо узагальнити все вище перелічене, то Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва навчає та консультує людей як правильно виростити, зберегти та продати врожай, як використовувати передовий міжнародний досвід, як захистити себе на ринку та гідно конкурувати, а головне, як збільшити свій дохід та покращити добробут. Такою нагодою вже успішно скористались в першій фазі Проекту в 2008-13 роках малі сільгоспвиробники Запорізької області та АР Крим.  

Тобто якщо Ви, Ваші друзі, родичі та односельці хочуть вже зараз БЕЗКОШТОВНО:

  • брати участь в навчальних семінарах, тренінгах, конференціях з економічних та агротехнологічних питань;
  • отримати доступ до інформації з питань виробництва та ринків збуту плодоовочевої продукції на Інтернет-сайті Проекту uhbdp.org;
  • запросити прямо до себе в село українських та зарубіжних консультантів з різноманітних питань вирощування, зберігання та збуту плодоовочевої продукції або навіть отримати можливість поїхати до Ізраїлю на навчання та стажування;
  • отримати консультаційну та технічну допомогу з консолідації та збуту за конкурентними цінами отриманих врожаїв;
  • мати доступ до фінансових ресурсів проекту,

ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ учасником Проекту за телефоном0 800 500 184 (дзвінок безкоштовний з любого номеру) або на сайті Проекту http://uhbdp.org/ua. Допомогу в реєстрації Вам надасть будь яка найближча районна або сільська бібліотека.

Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва підтриманий Міністерством аграрної політики та продовольства України та Миколаївською обласною державною адміністрацією згідно відповідних Меморандумів про співпрацю.

Якщо у Вас виникнуть будь які запитання щодо участі в Українському проекті бізнес-розвитку плодоовочівництва, звертайтесь до консультанта Проекту в Миколаївській області, голові правління Благодійного фонду «ЛАСКА» Людмили Руденко-Кардаш за телефонами 093-1045374, 067-442-7035, 066-370-4981 або за електронною адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

 

Долучайтесь до Українського проекту

бізнес-розвитку плодоовочівництва прямо зараз!

 

Випадкове зображення

dscn3807.jpg

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com