Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Вхід для користувачів

Зараз на сайті

На сайті 49 гостей та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
12
98
12
2612
216077
192.168.0.146

Соціальні мережі

Share

Як ми прогулялися правозахисними організаціями

У рамках інформаційного марафону  FeelYourRights  11 грудня 2015р. директор КЗ «Новобузька ЦБС» в результаті конкурсного відбору мала змогу відвідати   тур правозахисними організаціями для українських активістів м. Києві. Ідеєю такої зустрічі  було  знайомство  регіональних активістів (всього вісім учасників з різних областей України) з діяльністю громадських організацій у Києві й допомогти встановити  перший контакт. Незмінне місце зустрічі - Центр інформації про права людини. Говорили про проблему дискримінації та місця несвободи, журналістику прав людини і освіту для громадських організацій. Після знайомства вирушили  на екскурсію по громадським організаціям. В Amnesty International  запрошені писали листи-підтримки  в'язням совісті. Дізналися, як Українська Гельсінська спілка від "низових" питань порушень прав людини доходить до Європейського суду й домагається захисту. Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) розповіла про реформу міліції.  А за круглим столом Офісу Омбудсмана сперечалися щодо Плану дій Національної стратегії з прав людини. 


 



Дегустація літературних новинок

 

                              Запрошуємо всіх на «Дегустацію літературних новинок»!

 

Що може бути кращим ніж цікава бесіда в дружньому колі про цікаве, що з’явилося в книжковому світі. Новинки -  книговинки  працівники районної бібліотеки для дітей, вирішили не просто банально представити, а «посмакувати» та відчути їх цікавий, солодкий присмак.  Представлений   дегустаційний матеріал   зможе задовольнити потреби навіть найвибагливіших  користувачів бібліотеки для дітей.

 

                                                                  З нетерпінням чекаємо на вас на «дегустації».

 

 

 

Слухали, обговорювали, сперечалися…

Телебачення та Інтернет майже не щодня надає нам порцію новин про реформування органів місцевого самоврядування. Кожний громадянин України, незалежно від місця проживання, чи то велике місто чи маленьке село, вже хоч раз задавав собі питання: Що таке децентралізація влади? Які повноваження будуть у нових органів місцевого самоврядування? Які основні зміни передбачає реформування даної системи? Які переваги та недоліки реформи для населення?

У зв’язку з цим, 10 грудня на базі центральної районної бібліотеки відбувся круглий стіл за тематикою «Особливості проведення та наслідки децентралізації в Україні», організований працівниками бібліотеки. До участі у розмові були запрошені  голови районної та міської рад, голова райдержадміністрації, депутати органів місцевого самоврядування, депутат обласної ради О. Бондар,  користувачі бібліотеки, представники громадських організацій.

Суть перетворень, які пропонує реформа децентралізації у тому, що органи виконавчої влади та місцевого самоврядування почнуть займатись властивими для них справами. Органи місцевого самоврядування різних рівнів отримають необхідні повноваження та ресурси для їх здійснення. Нарешті, буде запроваджена відповідальність цих органів перед виборцями за результати своєї роботи. Щодо податкової сфери, реформа передбачає передачу в місцеві бюджети частини загальнонаціональних податків, а тому створює зацікавленість новостворених громаду у розвитку виробництва, підтримці малого та середнього бізнесу, тощо. Ще одним вагомим фактором є те, що новостворені громади стануть рушієм суспільних перетворень, адже вони будуть зацікавлені у добробуті своєї території.

Детальніше: Слухали, обговорювали, сперечалися…

Децентралізація та заклади культури:

 dscn8490.jpg — 120.93 Kб

 

Наприкінці листопада на базі Новобузької центральної районної бібліотеки відбувся вебінар «Децентралізація та заклади культури: досвід Польщі та перспективи реформи в Україні» до участі у якому були запрошені керівники  органів місцевого самоврядування,  новообрані депутати, представники громадських організацій.

Колеги з Варшави та Львова планують реалізувати у 10 областях України проект, розрахований на передачу польського  досвіду реформи децентралізації.Присутні долучилися до обговорення важливих питань : як реформа децентралізації та місцевого самоврядування вплине на галузь культури, які виклики стоять перед закладами культури на місцях, як проводили подібну реформу в Польщі та які уроки заклади культури винесли після 10 років функціонування в децентралізованих громадах, які  заклади культури можуть знайти своє місце у реформаторській діяльності та окреслити шляхи подальшого розвитку?

Ці проблеми були окреслені у виступах Ростислава Карандєєва - заступника Міністра культури України та  Яцека  Войнаровського – програмного директора Інституту публічної політики (Варшава, Польща), радника  Міністра адміністрації та цифрових технологій.
В рамках проекту планується проведення семінарів та тренінгів для всіх, хто залучений до процесу децентралізації. Завершальним етапом буде проведення спільної конференції в Києві, на якій  узагальняться підсумки роботи.

 

Сучасне осмислення Голодомору українським суспільством: «Щоб світ знав»

 

28 листопада 2015 року працівники комунального закладу « Новобузька централізована бібліотечна система» разом з усім світом вшанували 82-і роковини Голодомору 1932-33 років, звернулися до історії Голодоморів в Україні та особливостей сучасного осмислення цих трагічних сторінок нашої історії. У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Він розпочався наприкінці літа 1932-го, і, досягши свого піку навесні, завершився на початку літа 1933-го. Голод охопив усі області України, але найбільше постраждали Київська та Харківська. Смертність перевищувала стандартний показник у 30 разів. За різними оцінками, жертвами голоду в Україні стали від 4 до 10 млн. людей. Голод став наслідком терору комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям. Голодомор в Україні 1932-33 рр. підпадає під юридичні визначення Конвенції ООН «Про попередження злочину геноциду і покарання за нього». У 2006 році Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом проти українського народу. Це рішення підтримали більше 20 країн світу. Однак термін «геноцид» відсутній в документах ООН, ЮНЕСКО і ПАРЄ, присвячених Голодомору. У резолюції Європарламенту від 2008 року Голодомор названо «жахливим злочином проти народу України та людяності». Питання Голодомору 1932-33 років активно вивчається українськими та зарубіжними дослідниками, переосмислюється суспільством. Однак для багатьох ця трагедія залишається ірраціональною, незрозумілою та загадковою. Тлумачення причин терору, застосованого проти України голодом, слід шукати на перетині соціально-економічної і національної політики Кремля, наслідки якої стали очевидними на початку 30-х років. Можна зробити два висновки. Голод 1932-1933 рр. у СРСР став наслідком авантюрної соціально-економічної політики «підхльостування» (сталінський термін, що означає встановлення завищених норм вилучення вирощеного врожаю на селі). Голодомор 1932-33 рр. в Україні здійснювався, задля того, щоб утримати у складі Радянського Союзі розташовану на кордоні з Європою національну республіку. Голодомор 1932-33 рр. потребує переосмислення та всебічного висвітлення в національній історії. Питання Голодомору 1932-33 рр. сьогодні на слуху в українців, але в багатьох переважає неприйняття та відсторонення від трагедії. Це спричинено радянськими історичними стереотипами та спекуляцією політиків на трагедії. За допомогою просвітницької діяльності істориків суспільство зможе по-новому поглянути на цю проблему. З цієї точки зору вдалою є діяльність Українського інституту національної пам’яті, який щороку пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932-33 рр. Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.

 

 

 

 

Випадкове зображення

789789789.jpg

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com