Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Випадкове зображення

img_20181031_101436.jpg

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
277
199
657
3765
260277
192.168.0.146

Зараз на сайті

На сайті 22 гостей та немає учасників

Соціальні мережі

Share

Реєстратори не зможуть реєструвати майно за межами своєї області

Реєстратори не зможуть реєструвати майно за межами своєї області

 

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Мін'юст на технічному рівні ввів механізм, який не дозволить реєстратору здійснювати реєстраційні дії за межами своєї області і таким чином порушувати закон.

У Антирейдерського комісію Мін'юсту надходить багато скарг, коли в порушення вимог закону реєстратори здійснюють реєстраційні дії поза межами своєї юрисдикції, тобто поза межами області.

На такі дії Мін'юст реагував шляхом відключення реєстраторам доступу до реєстрів, але ці заходи мали незначний ефект, оскільки несумлінні реєстратори все одно продовжували порушувати дану норму закону.

Тому було вирішено використовувати принцип, коли система просто фізично не дозволить людині зробити навмисну ​​або ненавмисну ​​помилку. Тобто тепер реєстратор на технічному рівні не зможе здійснити реєстраційне дію не в своїй області, тому що, якщо він спробує це зробити, на екрані з'явиться напис «технічна помилка» і натиснути кнопку буде неможливо.

На черзі заплановано автообмін даними між реєстрами Мін'юсту і Єдиним реєстром судових рішень для того, щоб виключити можливість реєстрації на основі підроблених рішень судів.

Нагадуємо вам, що відстежувати реєстраційні дії щодо свого майна можна, зареєструвавшись на сервісі SMS-Маяк.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

 

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав? – консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Доброго дня! Шановний міністре, скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного з батьків, який зовсім забув про дитину?

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

®   встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

®   звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

®   звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

 

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

1.    одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;

2.    закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

3.    органу опіки та піклування;

4.    прокурора;

5.    самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Захищаймо права разом!

 

 

 

Прийнято Закон «МаскіШоуСтоп 2»

 

Прийнято Закон «МаскіШоуСтоп

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

На засіданні 18 вересня депутати ухвалили Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», який отримав назву «МаскіШоуСтоп 2».

Закон є логічним продовженням Закону № 2213 «МаскіШоуСтоп 1», вдосконалюючи ряд питань, зокрема покликаний усунути практику порушення кримінальногопровадження непрямими методами.

Документом внесено зміни до статей 220, 284, 303, 309 КПК в частині надання іншій особі, права або законні інтереси якого обмежуються в ході досудового розслідування, або його представнику права заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження, якщо існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених у КПК, а в разі відмови в задоволенні клопотання звернутися зі скаргою до слідчого судді. При цьому передбачено, що визначення слідчого судді про відмову в задоволенні відповідної скарги може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Внесено зміни до статті 307 КПК, якими передбачено, що визначення слідчого судді, яким задоволено скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу досудового розслідування, направляється керівникові органу, службовою, посадовою особою якого є слідчий, прокурор, для організації проведення службового розслідування і вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності.

Законом також внесено зміни до статті 130 КПК, статтю 1191 ГК України, статті 2, 4 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», якими передбачена можливість держави, в разі відшкодування шкоди, завданої слідчим, прокурором, за рахунок держбюджету, застосовувати право зворотної вимоги до винних осіб у разі встановлення в їх діях складу не тільки кримінального правон арушенія, але і при наявності ознак дисциплінарного проступку за результатами службового розслідування, проведеного на підставі рішення суду, яким задоволено скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу досудового розслідування.

У Законі прописаний наступний порядок притягнення до кримінальної відповідальності:

- скарга на дії / бездіяльність слідчого або прокурора;

- рішення суду про задоволення скарги (в ньому вказується обов'язковість службового розслідування);

- службове розслідування;

- матеріальне або дисциплінарне стягнення.

Підставою для залучення правоохоронця до кримінальної відповідальності має бути рішення суду.

Також нагадуємо, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»        (далі – Закон України) у громадян з’явилась можливість оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно та державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – державні реєстратори прав), суб’єктів державної реєстрації до Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

 

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації та розгляд скарг у зазначеній сфері врегульовані Законом, Законом України та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128.

 

Діють правила управління багатоквартирним будинком

Діють правила управління багатоквартирним будинком

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Визначено порядок надання послуг з управління багатоквартирним будинком на підставі договору.

Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типовий договір затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 № 712, яка набула чинності 13 вересня (крім окремих положень -зокрема, сплати пені в разі несвоєчасної оплати послуг і виконання управителем функцій особи, уповноваженої на укладення колективного договору про надання комунальних послуг, які вступають в силу з 1 травня 2019 року).

Керуючий, протягом 20 днів з моменту вступу в силу договору, повинен оглянути технічний стан багатоквартирного будинку та його прибудинкової території і скласти відповідний акт. Також керуючому передається наявна технічна документація на будинок за переліком, визначеним Мінрегіоном, і на прибудинкову земельну ділянку, що також підтверджується актом прийому-передачі.

Якщо виготовлення (відновлення) відсутньої документації покладається на керівника, то такі витрати відшкодовуються співвласниками.

Послуга з управління включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем за індивідуальними договорами), утримання ліфтів і т.п.;

- покупка електроенергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Послуги надаються відповідно до кошторису витрат та з урахуванням обов'язкового переліку робіт і послуг.

Для забезпечення належного утримання спільного майна керуючий складає план, що включає:

- план-графік технічного огляду будинку;

- графік прибирання прибудинкової території;

- графіки проведення дезінсекції та дератизації;

- графік прибирання місць загального користування;

- план-графік поточного ремонту;

- план-графік оглядів димових і вентиляційних каналів;

- інші заходи (в разі потреби і залежно від наявного обладнання будинку).

Керуючий повинен повідомляти співвласників про виконання робіт на дошках (стендах) оголошень в під'їздах, на інтернет-сторінці керуючого або персонального повідомлення.

У разі аварії, зокрема пошкодження несучих або огороджувальних конструкцій будівлі, пошкодження, виходу з ладу внутрішньобудинкових систем, керуючий проводить аварійно-відновлювальні роботи. Якщо інше не визначено законодавством, граничний термін проведення аварійно-відновлювальних робіт становить не більше 7 діб з моменту встановлення факту аварії, якщо витрати на проведення відповідного обсягу аварійно-відновлювальних робіт передбачені кошторисом.

Якщо вартість ремонту перевищує кошторисний розмір витрат, керуючий в порядку та у спосіб, визначені в договорі управління:

- повідомляє співвласникам про необхідність ремонту і вносить пропозиції щодо фінансування відповідних витрат;

- зупиняє надання послуги з управління в частині експлуатації таких частин загального майна будинку до моменту прийняття співвласниками рішення про проведення робіт та визначення джерел фінансування.

У разі виявлення управителем неполадок, що виникли з вини співвласника, керуючий може зажадати проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок за його рахунок не пізніше ніж протягом місяця з дня їх виявлення (крім аварій, які загрожують безпеці проживання в будинку, усуваються негайно) або відшкодування вартості таких робіт.

Рахунки для прийому платежів (внесків на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення загального майна будинку, орендної плати, плати за сервітут) є власністю співвласників багатоквартирного будинку та використовуються виключно за цільовим призначенням.

Кошти, що надходять від використання спільного майна багатоквартирного будинку та встановлення сервітутів (орендна плата, плата за сервітут), направляються на капітальний ремонт (заміну) спільного майна багатоквартирного будинку, якщо інше не встановлено договором управління або рішенням співвласників.

Керівник повинен забезпечити співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до інформації про рух коштів на банківському рахунку.

Плата за послугу з управління вноситься щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління.

Ціна послуги з управління визначається за домовленістю сторін, а в разі визначення керуючого на конкурсній основі - на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

Встановлюється ціна в розрахунку на один квадратний метр загальної площі і включає:

- витрати на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису;

- винагорода управителю, яке визначається за згодою сторін.

 

Керуючий звітує щорічно перед співвласниками про виконання кошторису і подає на узгодження новий кошторис в порядку, визначеному договором управління.

У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління співвласник має право викликати керуючого для перевірки її якості, за результатами якої складається акт-претензія.

Керуючий протягом п'яти робочих днів вирішує питання про задоволення вимог, викладених в акті-претензії, зокрема шляхом здійснення перерахунку вартості послуги з управління, або видає (надсилає) співвласнику обґрунтовану письмову відмову.

За перевищення нормативних термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт керуючий платить співвласникам штраф в розмірі, встановленому договором управління.

Консультація Міністра юстиції


Пане міністре, живу у неприватизованій квартирі – все не було часу цим зайнятися. Підкажіть, будь ласка, як мені приватизувати житло.

Тетяна Литвин

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

1.      квартири-музеї;

2.      квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;

3.      квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

1.      оформлена заява на приватизацію;

2.      копія документа, що посвідчує особу;

3.      технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;

4.      довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

5.      копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);

6.      документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);

7.      копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

8.      заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

 

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Громадянам, які:

-        проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

-        проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

-        мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

-        потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

-        проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для того щоб отримати правову консультація Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області за адресою – м. Миколаїв, вул. 8 Березня 107, або за тел. (0512) 47-41-28.

 

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Раз на рік - 19%
Раз на місяц - 17.2%
Раз на тиждень - 24.1%
Кожен день - 29.3%
Жодного разу - 10.3%

Total votes: 58

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com